Л И Ч К О В Е


В Інтернеті На сайті

Зворотній зв'язок

Додати до закладок


Субота,  19.08.2017

Н Е О Ф І Ц І Й Н И Й   С А Й Т

рус | eng | deu   

  Стартова | Реєстрація | Вхід



Опитуваннячко

Чи потрібен сайту форум?
Всього відповідей: 28

Статистика:


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Тепер про Личкове знають у цих країнах:

free counters


Користувачів усього: 119
У тому числі:
Зареєстровані: 112
Перевірені: 6
Модератори: 0
Адміністратори: 1
Кореспонденти: 0
Заблоковані: 0
Приєднатись

На сайті:
Фотографій: 184
Новин: 6
Файлів: 34
Статтей: 13
Флеш-ігр: 217
Всячини: 24
Тестів: 2
Коментарів: 21
Записів у гостьовій: 57

Наша кнопка


Код кнопки

Статті

Категорії каталога

Історія [4]Сучасність [2]Природа [1]Різне [3]
Статті користувачів [3]

~ Зареєструйтесь або увійдіть як користувач, щоб мати можливість додавати свої статті, фото, оголошення, скачувати і додавати файли тощо ~

Стартова » Статті » Сучасність


Сучасність
Що таке село Личкове сьогодні?

Популярна інтернет-енциклопедія Вікіпедія дає на це питання досить просту відповідь: Личкове — село в Україні, Магдалинівському районі Дніпропетровської області.
Звичайно, це визначення аж ніяк не дає повноту інформації про сучасне Личкове, а, отже, і про його особливості, "характер" і, так би мовити, сутність... У звя'зку з цим виникає бажання розповісти трохи більше...

Вул.Леніна - центральна вулиця села Личкового

       Личкове - звичайнісіньке українське село, центр сільської ради, якій також підпорядковане село Великокозирщина. Особливістю його є розташування у долині ріки Оріль - лівої притоки Дніпра. Власне, село Личкове розташоване на лівому березі річки Орелі, за 30 км від районного центру (селище міського типу Магдалинівка) та за 90 км на північ від міста Дніпропетровська (обласний центр).
Ріка Оріль - це не лише природний кордон сучасних Харьківської, Полтавської та Дніпропетровської областей, але і умовна межа степової та лісостепової природних зон, а також історико-етнографічних земель Запоріжжя та Полтавщини. В усі історичні часи долина Орелі була щільно заселена, а її прикордонне положення суттєво впливало на історію цього краю. Так, з найдавніших часів - це межа земель землеробів та скотарів, пізніше - приблизний кордон земель Київської Русі та кочових племен (печенігів і половців). У Козацьку добу ріка Оріль слугувала кордоном земель Війська Запорізького (козацької держави) та Речі Посполитої, а згодом Російської імперії. Ось у таких умовах засновувались та існували поорільські поселення: у протиборстві стихій, народів і держав...
Власне, створення села тісно пов'язане з історією козацтва, оскільки саме у цей час, у другій половині 17 століття, воно було засноване козаком Личком.

       Сьогодні Личкове - це досить велике і порівняно розвинуте село, що має багаті мисливські угіддя, родючі землі, водойми, а також яку-неяку інфраструктуру. Кількість населення, що зареєстроване у селі, сягає трьох тисяч чоловік, однак величезна частина жителів села ведуть постійний напівкочовий спосіб життя, мігруючи у пошуках роботи до обласного центру тощо. Цьому сприяє, по-перше, незадовільне економічне становище і відсутність високооплачуваної роботи, а по-друге, наявність вигідних шляхів сполучення. Так, через село проходить залізнична гілка Дніпропетровськ-Харків (пасажирський приміський потяг Дніпропетровськ-Красноград Придніпровської залізниці, який зупиняється в селі на 3-х зупинках), а також автомобільні дороги, що породжують можливості розвитку маршрутного та автобусного пасажироперевезення.
       На жаль, велика кількість підприємств, установ та організацій, які існували тут у радянську добу, не витримали випробувань часу і української хронічної економічної кризи, тому не здатні забезпечити населення роботою і, відповідно, гідним заробітком. Велика кількість їх розпалась, не працює або знаходиться на межі банкрутства і повного занепаду. Разом із занепадом підприємств занепадає і село. Все частіше зустрічаються тут зруйновані, покинуті будівлі (а якщо було, що красти ще і попередньо розкрадені), зарослі бур'яном садиби тощо. Простежується також і певне старіння населення, оскільки з кожним роком збільшується не лише кількість молоді, яка виїжджає з села для продовження навчання, але і кількість молодих людей, що залишаються у місті працювати і жити... Все частіше зустрічаються тут зруйновані, покинуті будівлі...
       Тим не менш, село вважається досить розвинутим і багатим. У порівняльному розгляді, звичайно. До осередків "заможності" причисляють ті нечисленні підприємства, зокрема сільськогосподарські та фермерські, які утворилися на ниві колишніх колективних господарств Радянського Союзу. Слід відзначити, однак, що, як це повелось ще з прадавніх часів, кількість людей, які мають реальний зиск з функціонування цих підприємств, обмежений їх "верхівкою".
Так чи інакше, можливо, також завдяки човниковим міграційним процесам, люди мають можливість жити і грошовий потік тут перевищує середні показники серед інших українських сіл, які знаходяться сьогодні у жебрацькому і жалюгідному становищі...
       На цьому терені у Личковому утворилась досить велика кількість магазинів: як продовольчих, так і господарських; відкрито відділення "Приватбанку", є осередки споживчого кредитування тощо.
Скрутне матеріальне становище населення живить дистреси, депресійні стани, сварки і психологічні проблеми, і, як наслідок, мережу пияцьких закладів, і просто продаж алкогольних напоїв. Цьому сприяють також історико-етнічні чинники, відсутність різноманіття альтирнативних способів відпочинку і проведення дозвілля...


Навіть дорожній знак написано суржиком       Якщо трохи глибше копнути тему проблем, минаючи традиційні побутові і матеріальні проблеми, окрім пияцтва, треба також згадати доволі низький культурний рівень населення, зокрема молоді, що позбавлена багатьох можливостей для розвитку особистості; низький рівень соціальної та політичної свідомості, що дозволяє легко маніпулювати деякою частиною личківської громади у різних сферах життєдіяльності тощо. Населення села, як і більшість населення України, не знає української мови, спілкуючись так званим "суржиком"- східноукраїнським діалектом, що утворився завдяки змішуванню україської та російської мов. Дуже поширене використання у розмові "матерних" слів та елементів сленгу, зокрема тюремного... Все це ще раз свідчить про низький культурний рівень населення. Навіть дорожній знак при в'їзді обзиває село назвою "Личково", що є російським варіантом справжньої назви - Личкове, написаної українськими літерами...


Личківська природа - унікальна і неповторна      Розвиток цивілізації, а також наслідки низького рівня культури, соціальної та екологічної відповідальності призводять до поступового антропогенного нищення навколишньої природи: недбале використання сільськогосподарських земель, забруднення побутовими відходами, лісові та степові пожежі, браконьєрське рибацтво, у тому числі під час нересту, полювання заради задоволення та ін. Багата личківська природа, що завдяки розміщенню села у долині Орелі є унікальною і неповторною, потребує ретельного захисту і піклування. Скоріше за все, вона сприймається людиною, як сама собою дана, і як все, що легко дане, не цінується... Тим часом, і природа, і сама річка Оріль уже і без того зазнали нищивного антропогенного втручання, яке назавжди змінило їх первинний стан і здоров'я. Мова йде, в першу чергу, про будівництво у 1970—1981 роках по лівобережжю Орелі каналу «Дніпро—Донбас», який 22 рази перетнув русло, що призвело до значних змін площі басейну, перерозподілу поверхневого стоку, спричинило подекуди підйом поверхневих та підземних вод і підтоплення населених пунктів. Канал перерізав також русла близько 200 інших малих річок на території України. Усе це спричинило катастрофічні для Орелі наслідки. Річка, яка в усі часи була колискою життя і оазою у суворій степовій місцевості, зараз сама опинилась на межі загибелі. Очевидний той факт, що будівництво каналу «Дніпро—Донбас» принесло набагато більше шкоди, ніж користі. До того ж, за злою іронією долі потреба у цій рукотворній водній артерії, на думку фахівців, у наш час просто відпала. Уведений в експлуатацію в 1982 році канал мав забезпечити запаси питної води східної України (процеси індустріалізації у 70-х роках ХХ ст. тут "тяжко вдарили" по власних запасах), сполучивши Дніпро і Сіверський Донець. Сьогодні зі зниженням темпів індустріалізації та розвитку промисловості фахівці донецького регіону визнають відсутність потреби у додатковому живленні Сіверського Дінця водами Дніпра. Канал і справді останні роки функціонує дуже кволо: вода не прокачується до місця призначення не лише взимку, як це було ще за радянських часів, але і влітку. Внаслідок цього канал перетворюється на чергове нікому не потрібне болото, де вода після цвітіння водоростей уже аж ніяк не зветься питною... Існування каналу можна порівняти із камікадзе, що вбивши Орель і сам гине безглуздо...
     У Личкового "украли" Оріль Негативні наслідки будівництва каналу сьогодні відчуває і село Личкове, і навколишня природа. Крім того, село виявилось відрізаним від Орелю, на березі якого раніше стояло. Канал, черговий раз перерізавши русло ріки, залишив личківцям лише болотисті водоймища на півночі села - старе відрізане русло, яке люди за звичкою називають Оріль, та назву вулиці - Приорільська...

Життя продовжується...      Село Личкове сьогодні переживає не найкращі часи, цього не приховаєш. Загалом, воно є типовим прикладом наслідків процесів урбанізації у поєднанні з недостатньою турботою з боку держави і суспільства до сільської місцевості. Однак, треба відзначити, що тут і досі народжуються нові люди, кожного року першого вересня до школи йдуть нові школярі, кожного року нові випускники стають на стежку дорослого життя, люди виходять на роботу, поля засіюються і родять, рибалки керують човни до улюблених "рибних" місць, люди продовжують жити, а отже і село Личкове ще не вмерло і буде жити...

 

 

 

Сухі факти або "Інформація"...

Село Личкове знаходиться у Магдалинівському районі, Дніпропетровської області, Україна.
Поштовий індекс: 51140, телефонний код: +380 5691
Координати: широта - 49°05' N , довгота - 35°12' E , висота над рівнем моря 82 м.
Засноване приблизно в 1676 році.
Кількість жителів 2 822 чол.; 3006 чол. разом з населенням села Великокозирщина (184 чол.).
Відстань від села Личкове
- до Дніпропетровська (обласний центр) - 86,74 км. (через Перещепине - об'їзною трасою, минаючи Новомосковск - Підгороднє - Ювілейне), по прямій лінії - 68,67 км;
- до Магдалинівки (районний центр) - 48,79 км. (через Бузівку - Котівку - Новопетрівку), по прямій лінії - 28,91 км;
- до Полтави - 144,56 км (через Перещепине - Красноград - Карлівку), по прямій лінії - 70,47 км;
- до Харкова - 171,67 км (через Перещепине - Красноград - Мерефу), по прямій лінії - 126,49 км;
- до Києва - 478,86 км (через Красноград - Полтаву - Лубни), по прямій лінії - 365,01 км.*
* відстані вказані приблизно.
Поблизу села протікає р. Оріль, а також проходить канал "Дніпро-Донбас".
Личкове перетинає залізниця Харків-Дніпропетровськ, введена в експлуатацію 1925 році. На території села знаходиться 3 залізничні станції: платформа 122 км, платформа 118 км та станція "Бузівка".
У селі працює близько 20 магазинів та інших торгових закладів, серед них: 2 аптеки, 13 продовольчих магазина, 5 господарських магазина, 2 кафе, барів.
Підприємства, установи, організації: 2 асфальтобетонні заводи, Звірогосподарство, (зараз не працюють), філія ТОВ «Агрофірми «Олімпекс-Агро» (у її складі: свиноферма, "Сільгосптехніка", "Сільгоспхімія"), елеватор ТОВ "Аякс", Бузівська нафтобаза, близько 3-х фермерських господарств, 4 олійниці, паливний склад, ООО "Агро Альянс".
Діє 2 корпуса Личківської середньої (загальноосвітньої) школи: для молодших і старших класів, дитячий садок (Личківський дошкільний навчальний заклад), будинок культури, будинок побуту з перукарнею, дільнича лікарня та ветлікарня, пошта, Личківська сільська бібліотека Магдалинівської РЦБС, 2 церкви (Українська Православна Церква та церква "Блага звістка"), відділення КБ "Приватбанк"(+ банкомат) та "Ощадбанку".
При школі є історичний краєзнавчий музей, бібліотека, дитяча їдальня та спортивний майданчик і окремий невеличкий стадіончик.
У селі встановлено дві вишки українських операторів мобільного зв'язку: "Київстар" та "МТС". Установлено пам'ятник В.І.Леніну( встановлений на честь 50-річчя жовтневої революції у 1966-1967 рр.) та Меморіал Вічної Cлави ("Вічний вогонь") у пам'ять загиблим у роки Великої Вітчизняної Війни воїнам . Варто згадати також пам’ятник Першому трактору - "Невтомний хлібороб".
Село майже повністю газифіковане та повністю електрифіковане, забезбечене централізованим водопостачанням.
Офіційна мова: українська. Фактично: суржик (східноукраїнський діалект, що утворився завдяки змішуванню україської та російської мов).
Рада: Личківська сільська рада. Адреса сільської ради: 51140, с. Личкове, вул. Леніна, 103
До складу Личківської сільської ради входять с.Личкове, с. Великокозирщина.

 

* На планеті Земля є, принаймні, ще один, крім Личкового на Дніпропетровщині, населенний пункт з такою назвою: селище міського типу Лычково Дем'янского району Новгодської області, Російська Федерація. Розташоване на річці Полометі (басейн озера Ільмень). Тут знаходиться залізнична станція (на лінії Бологоє - Стара Русса) з назвою "Лычково".
Крім того в Україні є села схожі за назвою: Личківці (село Гусятинського району Тернопільської області), Личівка (село Волочиського району Хмельницької області), Личани (село Ківерцівського району Волинської області), Личанка (село Києво-Святошинського району Київської області) тощо.

Категорія: Сучасність | Додав: vital_vision (21.08.2008) | Автор: Cанжара В.В.
Переглядів: 4802 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
 
 
КОМЕНТАРІ:
Всього коментарів: 2
2  
все мабуть справедливо але дуже боляче читати рядки на зразок - низький культурний рівень. я з цим не зовсім згодна. якщо дивитись "узагалі" то бачиш і пияцтво і невігластво і знецінення загальноприйнятих моральних цінностей. але насправді в більшості випадків це не так. забите усім і усіма село надягло на себе шкаралупу у якій легше живеться. але ж є і середина. я впевнена що за наймешної нагоди люди змінилися б радикально. але хто ту нагоду коли їм дасть?
до того ж і зараз у селі живе дуже багато освічених і культурних людей. натомість в місті де і дозвілля є де провести і культурно просвітитись дегенеративних особистостей чи не більше.

1  
Цікава стаття. Був у селі 1 раз в гостях у Володимира Палька з "Благої Звістки".

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Залишаючи коментарі, будьте ввічливими, поважайте думку інших. Заборонено використання ненормативної лексики, образ і приниження інших людей.

Авторські права на розміщені тексти належать їхнім авторам. Передрук матеріалів заборонений без розміщення гіпер-лінка lychkove.at.ua та імені автора матеріалу.

Погода в Україні

Випадкове фото:

[Категорія: Природа]
Система Orphus

Найближчі свята в Україні:

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

Посміхніться:)

Друзі сайту
Пишу українською Сайт села Нехвороща. Реферати, софт, розваги. Український козацький портал Українські традиції Козацький 
сайт «АНЕКДОТИ З УКРАЇНИ» - Нові та найкращі анекдоти української мережі kolomyya.eu.org село Тростянець Сайт Щирця Українська музика
Стартова | Про Личкове | Новини | Фотоальбом | Дошка оголошень | Корисна всячина | Для вільної хвилини | Різне | Гостьова книга

© Санжара В.В. 2008 - 2017 pр.

  | |